Kepler-61
Розташування Kepler-61 у сузір'ї Лебедя (обведено червоним) | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Лебідь |
| Пряме піднесення | 19h 41m 13.08s |
| Схилення | +42° 28′ 31,0″ |
| Видима зоряна величина (V) | 15,17 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | M0V |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | -51 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: -2,07 мас/р Схил.: 10,69 мас/р |
| Паралакс (π) | 2,9296 ± 0,0418 мас |
| Відстань | 1113,3 св. р. (341,35 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
7,5 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0,635 M☉ |
| Радіус | 0,62 R☉ |
| Світність | 0,09 L☉ |
| Ефективна температура | 4351 K |
| Інші позначення | |
Gaia DR3 2077889892023816960 | |
| Посилання | |
Kepler-61 — зоря головної послідовності K-типу приблизно за 1113,3 світлових років від Землі у сузір'ї Лебедя. Вона розташована в полі зору космічного телескопа «Кеплер», супутника, який використовувала НАСА під час місії «Кеплер» для виявлення планет, що можуть транзитувати (проходити перед диском) своїх зір. 24 квітня 2013 року було оголошено, що навколо зорі обертається екзопланета (супер-Земля) на внутрішньому краю зони, придатної для життя, названа Kepler-61b.[1][2][3]

Видима зоряна величина Kepler-61 у смузі V становить 15,17[2]. Абсолютна зоряна величина — 7,5[2][3]. Річний паралакс за даними місії Gaia DR3 становить 2,9296 ± 0,0418 мас[3]. Власний рух зорі: RA: -2,07, Dec: 10,69 мас/рік[2]. Променева швидкість — -51 км/с[2].
За спектральним класом Kepler-61 є червоним карликом класу M[2]. Маса зорі становить 0,635 сонячних мас[3]. Радіус — 0,62 сонячних радіусів[4]. Ефективна температура поверхні — 4351 К[3]. Світність відносно Сонця — 0,09[5].
До спостережень «Кеплера» Kepler-61 мала каталожний номер 2MASS 2MASS J19411308+422831. У Каталозі вхідних даних Кеплера вона має позначення KIC 6960913, а коли в неї виявили транзитні кандидати в планети, їй присвоїли номер об'єкта інтересу Кеплера KOI-1361.
Кандидати в планети навколо цієї зорі були виявлені місією НАСА «Кеплер», метою якої є пошук планет, що транзитують навколо своїх зір. Метод транзитів, який використовує «Кеплер», полягає у виявленні спадів яскравості зір. Ці спади можна інтерпретувати як планети, орбіти яких проходять перед зорями з точки зору Землі, проте за них можуть бути відповідальні й інші явища, тому і вживається термін «кандидат у планети».[6]
Після прийняття статті про відкриття команда «Кеплера» запропонувала для цієї системи додаткову назву «Kepler-61».[7] Відкривачі називали зорю Kepler-61, що є звичайною процедурою іменування екзопланет, відкритих цим космічним апаратом.[1] Отже, саме цю назву широка публіка використовує для позначення зорі та її планети.
Кандидатам у планети, пов'язаним із зорями, які вивчає місія «Кеплер», присвоюють позначення «.01» тощо після назви зорі, у порядку відкриття.[8] Якщо кандидати в планети виявлені одночасно, порядок визначається за орбітальними періодами від найкоротшого до найдовшого.[8] За цими правилами було виявлено лише одного кандидата в планети з орбітальним періодом 59,87756 доби.
Позначення b походить від порядку відкриття. Літеру b отримує перша планета, що обертається навколо певної зорі, а далі йдуть інші малі літери алфавіту.[9] У випадку Kepler-61 виявлено лише одну планету, тому використовується лише літера b. Назва Kepler-61 безпосередньо випливає з того, що ця зоря є 61-ю зорею з каталогу, у якої «Кеплер» підтвердив наявність планет.
Kepler-61 — це зоря головної послідовності K-типу, масою приблизно 63 % від маси та радіусом 62 % від радіуса Сонця. Її температура становить 4017 К, а вік — близько 1 мільярда років.[4] Для порівняння, Сонцю приблизно 4,6 мільярда років[10], а його температура становить 5778 К.[11]
Зоря дещо багатша на метали, ніж Сонце: її металічність ([Fe/H]) становить близько 0,03, тобто приблизно 107 % від вмісту заліза та інших важчих металів, що є на Сонці.[4] Світність зорі є дещо типовою для зорі такого типу і становить близько 8 % від сонячної світності.
Видима зоряна величина зорі, тобто те, наскільки вона яскрава з точки зору Землі, становить 15. Тому вона надто тьмяна, щоб її можна було побачити неозброєним оком.
| Планета (у порядку віддалення від зорі) |
Маса | Радіус | Велика піввісь (а.о.) |
Орбітальний період (діб) |
Нахил орбіти (°) |
Ексцентриситет орбіти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| b | 6,65 M⊕ | 2,15 ± 0,13 R⊕ | 0,26 | 59,87756 | >89,80 | <0,25 |
Єдина відома планета транзитує зорю; це означає, що орбіта планети з точки зору Землі виглядає так, ніби проходить перед зорею. Її нахил відносно лінії зору Землі, тобто те, наскільки вище чи нижче площини зору вона розташована, змінюється менш ніж на один градус. Це дає змогу безпосередньо виміряти періоди планети та її відносні діаметри (порівняно з материнською зорею) шляхом спостереження за її транзитами.
Kepler-61b — це суперземля з радіусом у 2,15 раза більшим за земний, яка обертається поблизу внутрішнього краю зони придатності для життя. Її орбіта ексцентрична: планета то наближається до зорі, то віддаляється від неї, тож зазнає перепадів температури, що може перешкоджати її придатності для життя. Також через свій радіус вона може бути субнептуном[en] без твердої поверхні.
- 1 2 3 Exoplanet Characterization by Proxy: a Transiting 2.15 R_Earth Planet Near the Habitable Zone of the Late K dwarf Kepler-61 Sarah Ballard, David Charbonneau, Francois Fressin, Guillermo Torres, Jonathan Irwin, Jean-Michel Desert, Elisabeth Newton, Andrew W. Mann, David R. Ciardi, Justin R. Crepp, Christopher E. Henze, Stephen T. Bryson, Steven B. Howell, Elliott P. Horch, Mark E. Everett, Avi Shporer et al. April 26, 2013
- 1 2 3 4 5 6 Kepler-61 — SIMBAD Astronomical Database. Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS). Процитовано 20 листопада 2026.
- 1 2 3 4 5 Gaia DR3 2077889892023816960. European Space Agency (ESA), Gaia Data Release 3 (2022). Процитовано 20 листопада 2026.
- 1 2 3 Kepler-61b. Процитовано 20 липня 2016.
- ↑ Hill, Michelle L.; Bott, Kimberly; Dalba, Paul A.; Fetherolf, Tara; Kane, Stephen R.; Kopparapu, Ravi; Li, Zhexing; Ostberg, Colby (2023). A Catalog of Habitable Zone Exoplanets. The Astronomical Journal. 165 (2): 34. arXiv:2210.02484. Bibcode:2023AJ....165...34H. doi:10.3847/1538-3881/aca1c0.
- ↑ Morton, Timothy; Johnson, John (23 серпня 2011). On the Low False Positive Probabilities of Kepler Planet Candidates. The Astrophysical Journal. 738 (2): 170. arXiv:1101.5630. Bibcode:2011ApJ...738..170M. doi:10.1088/0004-637X/738/2/170. S2CID 35223956.
- ↑ NASA (27 січня 2014). Kepler – Discoveries – Summary Table. NASA. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 1 березня 2014.
- 1 2 Kepler Input Catalog search result. Space Telescope Science Institute. Процитовано 25 липня 2015.
- ↑ Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A.; Heber, U. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].
- ↑ Fraser Cain (16 вересня 2008). How Old is the Sun?. Universe Today. Процитовано 19 лютого 2011.
- ↑ Fraser Cain (15 вересня 2008). Temperature of the Sun. Universe Today. Процитовано 19 лютого 2011.
- Kepler-61 у базі даних SIMBAD — Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS)
- Gaia DR3 2077889892023816960 — European Space Agency (ESA)
| Це незавершена стаття про зорю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |