Перейти до вмісту

KOI-74

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
KOI-74

Розташування KOI-74 у сузір'ї Лебідь (обведено червоним)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Лебідь
Пряме піднесення 19h 53m 17.81s
Схилення +42° 23′ 18,5″
Видима зоряна величина (V) 10,9
Характеристики
Спектральний класA1V
Показник кольору (B−V)-0,064
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -42 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 4,02 мас/р
Схил.: 0,29 мас/р
Паралакс (π) 1,328 ± 0,0144 мас
Відстань 2456,1 св. р.
(753,03 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
1,52
Фізичні характеристики
Маса2,22 / 0,22 M☉
Радіус1,9 / 0,043 R☉
Світність25,6 / 0,05 L☉
Ефективна температура9400 / 13000 K
Інші позначення
Gaia DR3 2078449783965799296
Посилання

KOI-74 — затемнювана подвійна зоря у сузір'ї Лебедя. Головна зоря є зорею головної послідовності спектрального класу A з температурою 9400 кельвінів. Вона розташована в полі зору місії «Кеплер», і було визначено, що навколо неї обертається супутнє тіло, менше й гарячіше за головну зорю.[1][2][3]

Спостережні характеристики

[ред. | ред. код]
Світлина KOI-74 з кривою блиску, адаптована за van Kerkwijk et al. (2010)[4]

Видима зоряна величина KOI-74 у смузі V становить 10,9[2]. Абсолютна зоряна величина — 1,52[2][3]. Річний паралакс за даними місії Gaia DR3 становить 1,328 ± 0,0144 мас[3]. Власний рух зорі: RA: 4,02, Dec: 0,29 мас/рік[2]. Променева швидкість — -42 км/с[2]. Показник кольору B−V = -0,064[2].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

За спектральним класом KOI-74 є білою зорею класу A[2]. Маси компонентів — 2,22 і 0,22 сонячних мас[4]. Радіуси компонентів — 1,9 і 0,043 сонячних радіусів[4]. Ефективні температури компонентів — 9400 і 13000 К[4]. Світності компонентів відносно Сонця — 25,6 і 0,05[4].

KOI-74b — гарячий компактний об'єкт, що обертається навколо KOI-74. Його у 2010 році виявила місія «Кеплер». Об'єкт привернув увагу через малий розмір (його радіус становить лише 4,3 % від сонячного радіуса) та високу температуру — 13 000 кельвінів.[1] Орбітальний період KOI-74b навколо головної зорі становить 5,18875 доби. Аналіз релятивістського підсилення світла в даних «Кеплера» вказує, що це, імовірно, білий карлик малої маси, близько 0,22 маси Сонця. Він утворився внаслідок попередньої фази масообміну у подвійній системі, коли об'єкт пройшов свою фазу гіганта.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • KOI-81 — подібна система, також відкрита місією «Кеплер».
  • Об'єкти інтересу Кеплера — зорі, у яких місія «Кеплер» зафіксувала транзити.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Rowe, Jason F.; Borucki, William J.; Koch, David; Howell, Steve B.; Basri, Gibor; Batalha, Natalie; Brown, Timothy M.; Caldwell, Douglas; Cochran, William D.; Dunham, Edward; Dupree, Andrea K.; Fortney, Jonathan J.; Gautier, Thomas N.; Gilliland, Ronald L.; Jenkins, Jon; Latham, David W.; Lissauer, Jack J.; Marcy, Geoff; Monet, David G.; Sasselov, Dimitar; Welsh, William F. (2010). Kepler Observations of Transiting Hot Compact Objects. The Astrophysical Journal Letters. 713 (2): L150—L154. arXiv:1001.3420. Bibcode:2010ApJ...713L.150R. doi:10.1088/2041-8205/713/2/L150. S2CID 118578253.
  2. 1 2 3 4 5 6 7 KOI-74 — SIMBAD Astronomical Database. Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS). Процитовано 20 листопада 2026.
  3. 1 2 3 Gaia DR3 2078449783965799296. European Space Agency (ESA), Gaia Data Release 3 (2022). Процитовано 20 листопада 2026.
  4. 1 2 3 4 5 6 van Kerkwijk, Marten H.; Rappaport, Saul A.; Breton, René P.; Justham, Stephen; Podsiadlowski, Philipp; Han, Zhanwen (2010). Observations of Doppler Boosting in Kepler Light Curves. The Astrophysical Journal. 715 (1): 51—58. arXiv:1001.4539. Bibcode:2010ApJ...715...51V. doi:10.1088/0004-637X/715/1/51. S2CID 15893663.

Посилання

[ред. | ред. код]