Перейти до вмісту

Kepler-35

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Kepler-35

Розташування Kepler-35 у сузір'ї Лебідь (обведено червоним)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Лебідь
Пряме піднесення 19h 37m 59.27s
Схилення +46° 41′ 23,0″
Видима зоряна величина (V) 15,72
Характеристики
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -2,28 мас/р
Схил.: -8,3 мас/р
Паралакс (π) 0,5248 ± 0,026 мас
Відстань 6215,2 св. р.
(1905,58 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
4,32
Фізичні характеристики
Маса0,888 / 0,809 M☉
Радіус1,028 / 0,786 R☉
Світність0,94 / 0,41 L☉
Ефективна температура5606 / 5202 K
Інші позначення
Gaia DR3 2128155371757730816
Посилання

Kepler-35 — система подвійних зір у сузір'ї Лебедя. Ці зорі, названі Kepler-35A і Kepler-35B, мають маси 89 % і 81 % маси Сонця відповідно, і обидві, як припускають, належать до спектрального класу G. Відстань між ними становить 0,176 а.о., і вони здійснюють витягнуту орбіту навколо спільного центра мас кожні 20,73 доби.[1][2]

Спостережні характеристики

[ред. | ред. код]
Світлина Kepler-35: крива блиску, побудована за даними Кеплера[3]

Видима зоряна величина Kepler-35 у смузі V становить 15,72[4]. Річний паралакс за даними місії Gaia DR3 становить 0,5248 ± 0,026 мас[2]. Власний рух зорі: RA: -2,28, Dec: -8,3 мас/рік[4].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Маси компонентів — 0,888 і 0,809 сонячних мас[1]. Радіуси компонентів — 1,028 і 0,786 сонячних радіусів[1]. Ефективні температури компонентів — 5606 і 5202 К[1]. Світності компонентів відносно Сонця — 0,94 і 0,41[1].

Система Kepler-35 складається з двох зір, трохи менш масивних за Сонце, на орбіті з 21-добовим періодом, площина якої розташована ребром до нас, тож зорі затемнюють одна одну. Велику піввісь орбіти становить 0,2 астрономічної одиниці, а помірний ексцентриситет — 0,16. Точні вимірювання, здійснені телескопом «Кеплер», дозволяють виявити доплерівське променеве посилення[en], а також зміни блиску, зумовлені еліпсоїдною формою зір і відбиттям світла однієї зорі від іншої.[1]

Головна зоря має масу 0.9 M☉ і радіус, трохи більший за сонячний. З ефективною температурою 5606 кельвінів її світність становить 0.94 L☉. Вторинна зоря має масу 0.8 M☉, радіус 0.8 R☉, ефективну температуру поверхні 5202 кельвіна і болометричну світність 0.4 L☉.[1]

Планетна система

[ред. | ред. код]

Kepler-35b — газовий гігант, що обертається навколо двох зір системи Kepler-35. Планета має масу понад одну восьму маси Юпітера і радіус 0,728 радіуса Юпітера. Планета здійснює дещо ексцентричну орбіту кожні 131,458 доби з великою піввіссю трохи більше 0,6 а. о., що лише приблизно у 3,5 раза перевищує велику піввісь між материнськими зорями. Тіснота і ексцентриситет подвійної системи, а також близькі маси обох зір призводять до значного відхилення орбіти планети від кеплерівської.[5] Дослідження припускають, що ця планета мала сформуватися за межами своєї нинішньої орбіти, а згодом мігрувала всередину.[6] Ексцентриситет орбіти планети набувається на останньому етапі міграції внаслідок взаємодії із залишковим диском уламків.[7]

Чисельне моделювання формування планетної системи Kepler-35 показало, що утворення додаткових кам'янистих планет у зоні придатності для життя є дуже ймовірним, а орбіти цих планет стабільні.[8]

Система Kepler-35
Планета
(у порядку віддалення
від зорі)
Маса Радіус Велика піввісь
(а.о.)
Орбітальний період
(діб)
Нахил орбіти
(°)
Ексцентриситет
орбіти
b 0,127 MJ 0,728 RJ 0,60347 131,458 90,760 0,042

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 Welsh, William F. та ін. (2012). Transiting circumbinary planets Kepler-34 b and Kepler-35 b. Nature. 481 (7382): 475—479. arXiv:1204.3955. Bibcode:2012Natur.481..475W. doi:10.1038/nature10768. PMID 22237021. S2CID 4426222.
  2. 1 2 Gaia DR3 2128155371757730816. European Space Agency (ESA), Gaia Data Release 3 (2022). Процитовано 20 листопада 2026.
  3. ↑ Kepler Preview for KPLR008572936-2009259160929. Mikulski Archive for Space Telescopes. Space Telescope Science Institute. Процитовано 10 вересня 2022.
  4. 1 2 Kepler-35 — SIMBAD Astronomical Database. Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS). Процитовано 20 листопада 2026.
  5. ↑ Leung, Gene C. K.; Hoi Lee, Man (2013). An Analytic Theory for the Orbits of Circumbinary Planets. The Astrophysical Journal. 763 (2): 107. arXiv:1212.2545. Bibcode:2013ApJ...763..107L. doi:10.1088/0004-637X/763/2/107.
  6. ↑ Paardekooper, Sijme-Jan; Leinhardt, Zoë M.; Thébault, Philippe; Baruteau, Clément (2012). HOW NOT TO BUILD TATOOINE: THE DIFFICULTY OF IN SITU FORMATION OF CIRCUMBINARY PLANETS KEPLER 16b, KEPLER 34b, AND KEPLER 35b. The Astrophysical Journal. 754 (1): L16. arXiv:1206.3484. Bibcode:2012ApJ...754L..16P. doi:10.1088/2041-8205/754/1/L16. S2CID 119202035.
  7. ↑ Pierens, A.; Nelson, R. P. (2013), Migration and gas accretion scenarios for the Kepler 16, 34 and 35 circumbinary planets, Astronomy & Astrophysics, 556: A134, arXiv:1307.0713, Bibcode:2013A&A...556A.134P, doi:10.1051/0004-6361/201321777, S2CID 118597351
  8. ↑ Macau, E E N.; Domingos, R. C.; Izidoro, A.; Amarante, A.; Winter, O. C.; Barbosa, G. O. (2020), Earth-size planet formation in the habitable zone of circumbinary stars, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 494: 1045—1057, arXiv:2003.11682, doi:10.1093/mnras/staa757, S2CID 214667061

Посилання

[ред. | ред. код]