Плід
Плід — орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення з маточки та здебільшого ще й з деяких інших частин квітки (квітколожа, оцвітини, квітконіжки) внаслідок їхнього розростання та видозмінення; слугує для захисту і розповсюдження насіння.
Плід — це ще одна адаптація, разом із квітами, яка сприяла еволюційному успіху покритонасінних рослин. Подібно до того, як квіти приваблюють комах для перенесення пилку, багато плодів також намагаються привабити тварин, щоб ті поширювали їхнє насіння. Якщо тварина з'їсть плід, багато насіння, що міститься в ньому, неушкодженим проходить через травний тракт тварини, а потім потрапляє у відповідне місце для проростання. Однак не всі плоди для розсіювання насіння мають бути їстівними. Інші, наприклад чортополох, розсіюються, чіпляючись за шерсть тварин. Деякі утворюють крилаті структури, щоб розсіюватися за вітром, як, наприклад, клени. Різноманітність типів плодів, які витворили покритонасінні в процесі своєї еволюції, дозволила їм проникнути та завоювати всі можливі наземні середовища існування.[1][2]
У голонасінних та неквітучих рослин немає справжніх плодів, хоча певні репродуктивні структури, такі як соснові шишки, часто помилково вважають плодами.[3]
Багато рослин культивують тому, що на них ростуть їстівні, часто ароматні, смачні та соковиті плоди, які називаються фруктами.[4]
Наука, що вивчає плоди й насіння, називається карпологією.
Плід складається з зовнішньої частини — оплодня (перикарпу) й насінини (або насінин), що розвивається всередині плода. Іноді плід утворюється без запліднення (партенокарпія). В оплодні розрізняють 3 шари: зовнішній — екзокарпій, середній — мезокарпій і внутрішній — ендокарпій. Екзокарпій переважно тонкий, іноді утворює різні вирости (наприклад, у клена). Зазвичай — особливо у соковитих плодів — найкраще розвинутий мезокарпій, який часто буває м'ясистим, з великим вмістом цукрів (у черешні, персика) або олій (у маслини, авокадо). Ендокарпій тонкий; нерідко він видозмінюється і перетворюється на кам'янисту тканину — кісточку (у вишні, абрикоси). Залежно від будови й консистенції оплодня плоди поділяють на соковиті та сухі. У простих соковитих плодів весь оплодень або його частина соковита, м'ясиста з однією насіниною (кістянка) або багатьма (ягода, яблуко, гарбузина). Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток (супліддя у шовковиці), або з кількох маточок однієї квітки (багатокістянку у малини). Сухі плоди мають сухий шкірястий або дерев'янистий оплодень; серед них розрізняють розкривні плоди (біб, стручок, коробочка), нерозкривні (горіх, горішок, зернівка, сім'янка, крилатка), членисті, що поділяються поперечно на окремі частини з насінинами (у редьки дикої, верблюжої колючки), та дробні, які розпадаються поздовжньо на однонасінні елементи (у мальви, кленів, зонтичних).
Плід формується із зав'язі маточки після запліднення і є характерною ознакою квіткової рослини. Саме через наявність плода квіткові рослини називаються покрито