Перейти до вмісту

Terrorizer (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Terrorizer)
Terrorizer
невизн. Terrorizer
англ. Terrorizer[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна видання  Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тематика музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова англійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано жовтень 1993 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата закриття травень 2018
ISSN-L 1350-6978 Редагувати інформацію у Вікіданих
ISSN 1350-6978 (друковане видання) Редагувати інформацію у Вікіданих
terrorizer.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Terrorizer — це журнал про екстремальну музику, що видавався компанією Dark Arts Ltd. у Великій Британії. Він виходив кожні чотири тижні (13 номерів на рік). Видання припинило існування у 2018 році після майже 25 років роботи.

Історія

[ред. | ред. код]

1993

[ред. | ред. код]

Назва журналу походить від культового ґрайндкор-гурту Terrorizer(інші мови)(який, своєю чергою, запозичив назву з першого демо дез-метал гурту Master(інші мови) 1985 року)[2]. Відповідно, журнал із самого початку активно підтримував нову сцену дез-метала — традицію, яку він продовжив і розширив, охопивши всі піджанри хеві-металу. У 2003 році, з номером 108 (першою частиною спеціального випуску, присвяченого треш-металу — Thrash Special), було запроваджено гасло: «extreme music — no boundaries» (укр. «екстремальна музика — без меж»).

Terrorizer опублікував свій перший номер у жовтні 1993 року[3] з Sepultura на обкладинці та ціною £1.95. Після другого номера з Carcass на обкладинці тодішній редактор Роб Клаймо ризикнув, розмістивши на обкладинці Metallica. Хоча це викликало суперечки серед «елітистів», такий крок символізував перехід до ширшого музичного охоплення. Попри це, Terrorizer залишався міцно пов’язаним з андеґраундом екстремального металу: у читацькому опитуванні 1993 року Cradle of Filth перемогли в номінації «найкраще демо», а Fear Factory стали «найкращим новачком».

1994–1995

[ред. | ред. код]

Номер 11 відзначив першу річницю журналу. Значна увага була приділена хардкор-панку: Suicidal Tendencies, Madball, Chaos UK, Pro-Pain[4].

У 1994 році дез-метал почав отримувати визнання в мейнстрімній метал-пресі, тоді як блек-метал продовжували висміювати. Terrorizer заповнив цю нішу, публікуючи матеріали про Enslaved, Emperor, Dissection, а також першими рецензував демо Behemoth і Amon Amarth. У 1995 році (номер 23) з’явився перший CD-додаток Noize Pollution 3 (перші два були касетами) з гуртами: At the Gates, Six Feet Under, In Flames, Moonspell, Dissection. Того ж року журнал запустив телефонні сервіси: "Deathline" — прослуховування повних інтерв’ю; "Metal Mates" — метал-агенція знайомств Обидва сервіси швидко закрили[4].

1996–1998

[ред. | ред. код]

З номером 28 у 1996 році Нік Террі змінив Роба Клаймо на посаді редактора, і в цьому випуску з’явився постер із роботою Burzum. У номері 29 новий редактор оновив і розширив розділи рецензій на альбоми та концертні виступи, а також запровадив колонку новин по блек-металу. Наступні два роки були позначені дебатами між блек-метал і хардкор-панку, оскільки ці дві сили, що тоді домінували в екстремальній музиці, зійшлися у протистоянні на сторінках журналу. Номер 33 також містив рецензію на демо гурту Public Disturbance, хардкор-команди з Кардіффа, учасники якої згодом створили Lostprophets. У 1997 році було запущено першу версію вебсайту Terrorizer; на обкладинках з’явилися Emperor, Deicide, Vader, а також повернення Mayhem. Хардкор продовжував активно висвітлюватися через матеріали про Integrity(інші мови), Shelter(інші мови), возз’єднаний Agnostic Front, а також звіт про британську хардкор-сцену, де було представлено Knuckledust(інші мови).

У 1998 році журнал почав висвітлювати і ню-метал (хоч і в критичному тоні), який намагався охрестити «музикою в вовняних шапках» (woolly hat music), поряд із більш традиційними напрямами. Проте саме це викликало значну критику з боку андеґраунду. Terrorizer також опублікував останнє інтерв’ю з фронтменом Death, Чаком Шульдінером, у номері 59. Хоча наступного року з’явився нойзкор із такими гуртами, як Neurosis, Today Is the Day(інші мови) та The Dillinger Escape Plan, Slipknot, які отримають обкладинку вже в номері 73, дали своє перше інтерв’ю саме тут. Пізніше Джої Джордісон розповідав, що читав журнал із першого номера.

Перший CD-додаток до журналу вийшов у грудневому номері 1998 року. До 2001 року такі CD виходили кожні чотири місяці, після чого — кожні два місяці. З 2002 року кожен номер супроводжувався CD.

1999–2018

[ред. | ред. код]

Terrorizer завершив 1999 рік різдвяним концертом, на якому Hecate Enthroned(інші мови) та Akercocke(інші мови)виступали на розігріві з Morbid Angel у лондонському клубі The Astoria 2. Наприкінці 2000 року Джонатан Селзер змінив Ніка Террі на посаді редактора, а 2001 рік ознаменувався відродженням дум-метал — висвітлення Cathedral і Spirit Caravan(інші мови) було настільки інтенсивним, що британський дум-метал гурт Warning(інші мови) розпався після суперечки, спричиненої цитатами з їхнього інтерв’ю для Terrorizer того року[4].

У номері 91 на обкладинці з’явилися лондонські сатанік-металісти Akercocke, а згодом журнал активно висвітлював британський блек-метал-гурт Anaal Nathrakh, що набирав популярності. Кульмінацією стало те, що гурт, який раніше існував лише як студійний проєкт, очолив різдвяний захід Terrorizer 2005 року під назвою «A Cold Night in Hell», що став їхнім першим живим виступом. Після звістки про смерть Чака Шульдіннера номер 97 вийшов із триб’ют-обкладинкою, присвяченою йому, а також шістьма сторінками матеріалу всередині.

У номері 116 CD-додаток змінив назву з «Terrorized» (на той момент — 26-й випуск) на «Fear Candy». Частину випусків було присвячено щорічному CD «Fear Candy Unsigned» (раніше — «The Abominable Showcase»), у межах якого незалежні гурти змагалися за можливість отримати інтерв’ю в журналі. У 2006 році «Fear Candy Unsigned» випускався разом зі звичайним «Fear Candy» на одному диску.

Серед учасників «Fear Candy Unsigned», які згодом досягли певного успіху: Season's End — симфонік-метал гурт (1 Records), Send More Paramedics(інші мови) — "зомбі" гурт (In at the Deep End Records), Million Dead(інші мови) — постхардкор гурт, Tangaroa — авангардний грайндкор-гурт (Anticulture Records)

У вересні 2007 року Джонатан Селзер залишив Terrorizer заради роботи в Metal Hammer, а новим редактором став Джозеф Станнард, який до того був редактором новин журналу. Згодом посаду редактора обійняв колишній співробітник Rock Sound(інші мови) і Kerrang! Даррен Седлер після того, як Луїза Браун залишила Terrorizer, щоб створити спеціалізований метал-журнал Iron Fist. Інші посади обіймали: Том Дейр (вебредактор), Даррелл Мейхью (дизайнер), Стів Ньюман (дизайнер)

Останній номер журналу (№287) вийшов у червні 2018 року[5][6]. У січні 2019 року видавництво Dark Arts Ltd. було ліквідоване[7][8]. Відсутність належної комунікації щодо закриття Terrorizer спричинила скандал серед передплатників, яких не було поінформовано про припинення видання[9][10]. Додаткове обурення викликало те, що, попри припинення публікації, з передплатників продовжували стягувати кошти[11].

Спеціальні жанрові серії

[ред. | ред. код]

Terrorizer опублікував 9 спеціальних серій, присвячених окремим жанрам (номери випусків зазначені в дужках):

  • Punk Special (№96, 2002)
  • Gore Special (№98, 2002)
  • Prog Special (№101, 2002)
  • Thrash Special (№108 і №109, 2003)
  • Black Metal Special (№128, №129 і №130, 2005)
  • Power Metal Special (№135, №136 і №137, 2005)
  • Doom Special (№142, №143 і №144, 2006)
  • Death Metal Special (№148, №149, №150 і №151, 2006)
  • Prog Special (The Return of Prog) (№161, №162 і №163, 2007)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1350-6978
  2. ↑ "May the Source Be with You", Terrorizer #149.
  3. ↑ Andy R. Brown (2007). Everything Louder than Everything Else (PDF). Journalism Studies. 8 (4): 642—655. doi:10.1080/14616700701412209. S2CID 142637249.
  4. 1 2 3 "The Age of Extremity" Terrorizer #100.
  5. ↑ Terrorizer 287 At The Gates. Terrorizer (англ.). 14 червня 2018. Процитовано 11 лютого 2026.
  6. ↑ Terrorizer Magazine releases free digital issue and regular newsstand issue after long absence. Disposable Underground (англ.). 6 вересня 2018. Процитовано 11 лютого 2026.
  7. ↑ DARK ARTS LIMITED - Overview (free company information from Companies House). beta.companieshouse.gov.uk (англ.). Процитовано 11 лютого 2026.
  8. ↑ News Team (4 лютого 2019). Parent Company Of Terrorizer Magazine Dissolved. Ghost Cult Magazine (англ.). Процитовано 11 лютого 2026.
  9. ↑ Terrorizer Magazine died and no one told their subscribers. The Toilet Ov Hell (англ.). 14 березня 2018. Процитовано 11 лютого 2026.
  10. ↑ Noizr (16 березня 2018). Is Terrorizer dead? Users discussing possible closure of the British magazine. Noizr (англ.). Процитовано 11 лютого 2026.
  11. ↑ Terrorizer mag folds as subscribers are still being charged | Metal Insider (англ.). 15 березня 2018. Процитовано 11 лютого 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Terrorizer_(журнал)&oldid=47470795