SLC2A1

SLC2A1
Ідентифікатори
Символи	Glu_transpt_1IPR002439erythrocyte/brain hexose facilitatorGLUT1glucose transporter-1Gtr1Glut1Glut-1Glucose Transporter Type 1
Зовнішні ІД	OMIM: 138140 GeneCards:
Ортологи
	6513
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

SLC2A1 (англ. Solute carrier family 2 member 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 492 амінокислот, а молекулярна маса — 54 084^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MEPSSKKLTG	RLMLAVGGAV	LGSLQFGYNT	GVINAPQKVI	EEFYNQTWVH
RYGESILPTT	LTTLWSLSVA	IFSVGGMIGS	FSVGLFVNRF	GRRNSMLMMN
LLAFVSAVLM	GFSKLGKSFE	MLILGRFIIG	VYCGLTTGFV	PMYVGEVSPT
ALRGALGTLH	QLGIVVGILI	AQVFGLDSIM	GNKDLWPLLL	SIIFIPALLQ
CIVLPFCPES	PRFLLINRNE	ENRAKSVLKK	LRGTADVTHD	LQEMKEESRQ
MMREKKVTIL	ELFRSPAYRQ	PILIAVVLQL	SQQLSGINAV	FYYSTSIFEK
AGVQQPVYAT	IGSGIVNTAF	TVVSLFVVER	AGRRTLHLIG	LAGMAGCAIL
MTIALALLEQ	LPWMSYLSIV	AIFGFVAFFE	VGPGPIPWFI	VAELFSQGPR
PAAIAVAGFS	NWTSNFIVGM	CFQYVEQLCG	PYVFIIFTVL	LVLFFIFTYF
KVPETKGRTF	DEIASGFRQG	GASQSDKTPE	ELFHPLGADS	QV

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Задіяний у такому біологічному процесі як транспорт. Локалізований у клітинній мембрані.

Література

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Fukumoto H., Seino S., Imura H., Seino Y., Bell G.I. (1988). Characterization and expression of human HepG2/erythrocyte glucose-transporter gene. Diabetes. 37: 657—661. PMID 2834252 doi:10.2337/diab.37.5.657
Mueckler M., Makepeace C. (2008). Transmembrane segment 6 of the Glut1 glucose transporter is an outer helix and contains amino acid side chains essential for transport activity. J. Biol. Chem. 283: 11550—11555. PMID 18245775 doi:10.1074/jbc.M708896200
Mueckler M., Makepeace C. (2009). Model of the exofacial substrate-binding site and helical folding of the human Glut1 glucose transporter based on scanning mutagenesis. Biochemistry. 48: 5934—5942. PMID 19449892 doi:10.1021/bi900521n
Rungaldier S., Oberwagner W., Salzer U., Csaszar E., Prohaska R. (2013). Stomatin interacts with GLUT1/SLC2A1, band 3/SLC4A1, and aquaporin-1 in human erythrocyte membrane domains. Biochim. Biophys. Acta. 1828: 956—966. PMID 23219802 doi:10.1016/j.bbamem.2012.11.030
Wang D., Kranz-Eble P., De Vivo D.C. (2000). Mutational analysis of GLUT1 (SLC2A1) in Glut-1 deficiency syndrome. Hum. Mutat. 16: 224—231. PMID 10980529 doi:10.1002/1098-1004(200009)16:3<224::AID-HUMU5>3.3.CO;2-G

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11005 (англ.) . Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 25 серпня 2017. [Архівовано 2017-06-15 у Wayback Machine.]
↑ UniProt, P11166 (англ.) . Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

Див. також

Хромосома 1

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11005 (англ.) . Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 25 серпня 2017. [Архівовано 2017-06-15 у Wayback Machine.]

[UniProt-3] UniProt, P11166 (англ.) . Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

[1]

[2]

[3]