Перейти до вмісту

Ø

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ø
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Č̣ Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ
È É Ê Ë Ē Ė Ę
Ě Ə Ɛ Ɠ G̈ Ĝ Ğ
Ġ Ģ Ƣ Ɡ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ J̌ J̣̌ Ķ Ḱ Ǩ
Ƙ Ⱪ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ M̈ Ñ Ń Ņ Ň N̈
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô
Õ Ö Ō Ǫ Ø Ő Œ
Ơ P̈ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř
Ɍ Ɽ Ś Ŝ Ṡ Ş Š
Ṣ̌ ß ſ Ꞅ Þ Ţ Ť
Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ T̈ Ù Ú
Û Ü Ū Ŭ Ů Ű Ų
Ư V̈ Ŵ Ⱳ Ẋ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ Ẕ Ȥ Ⱬ
Ź Ż Ƶ Ž Ẓ̌ Ʒ Ǯ  

Ø, ø — літера розширеної латинської абетки, що використовується в скандинавських мовах (данській, норвезькій, фарерській, давньошведській, давньоісландській), а також південносаамській мові. Позначає голосний звук — огублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення [ø] або огублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення [œ]. У мовах, що використовують латинський алфавіт, але не мають цієї літери, записується поєднанням літер ое або літерою ö. У Міжнародному фонетичному алфавіті символ Ø використовується для позначення огубленого голосного звука переднього ряду високо-середнього піднесення /ø/.

Назва

[ред. | ред. код]


Мови

[ред. | ред. код]
Мова МФА Примітки
данська/ø/[œ] — алофон /ø/; [ø] пом'якшує попередній приголосний, [œ] — не пом'якшує.
давньоісландська/øː/на письмі — Œ / Ǿ; згодом злилася з Æ /ɛː/.
давньошведська/ø/у сучасній шведській відповідає літері ö.
норвезька/ø/[œ] — алофон /ø/.
фарерська/ø/[œ] — алофон /ø/.
південносаамська/o/, /oe/дифтонги yø [yo], øø [oe].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Robert Bringhurst (2002). The Elements of Typographic Style, pp. 270, 284. For typographic reference to «slashed o».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ø&oldid=47706881