硝煙の夢魔　Кошмар у диму війни

[Verse 1]
静寂が　喉元に爪を立てる
瞼を閉じれば　また始まる儀式
色褪せることを許さぬ　鮮血の記憶
心臓の奥底　深く　深く
くさびのように　打ち込まれたまま

[Verse 2]
丑三つ時　引き裂かれる安寧
不意に走る　鋭利な激痛
逃げ場などない　この部屋はもう
あの日の　ぬかるみに沈んでゆく

[Bridge]
蘇る　悍ましく憎い戦場
鉄の雨　叫び声　焼ける肉の匂い
毎晩　毎晩　繰り返す断頭台
癒えることなき　忌まわしい傷口が
我の夜を　赤く塗り潰して襲い掛かる

[Verse 1]
日常という　脆いガラス細工
網膜に焼き付いた　亡霊たちが
呪いのように　視界を蝕んでゆく
笑い声さえ　悲鳴に変わり
平穏な日々は　音もなく壊れてゆく

[Verse 3]
誰にも云えぬ　喉に詰まる鉛
一生消せない　ただれ落ちる生傷
光景は呪縛　痛みは戒め
震える指先が　虚空を掴む

[Bridge]
終わらない　悍ましく憎い戦場
眼前で弾ける　恐ろしい光
毎晩　毎晩　死に損ないの魂を
喰らい尽くしに来る　過去からの刺客

[Outro]
癒えぬまま　明けることのない夜
古傷だけが　熱く　脈を打っている
深く　深く　刻み込まれたまま……
<>

Кошмар у диму війни

[Verse 1]
Тиша впивається кігтями в горло,
Варто заплющити очі — і знову цей ритуал.
Пам'ять про свіжу кров не знає милосердя,
На самому дні серця, глибоко, глибоко,
Забита цвяхом, що не вийняти ніколи.

[Verse 2]
Посеред глупої ночі роздерто спокій,
Раптовий гострий біль пронизує наскрізь.
Немає куди тікати, ця кімната вже
Тоне в багнюці того страшного дня.

[Bridge]
Оживає прокляте, ненависне поле битви,
Залізний дощ, крики, сморід горілої плоті.
Щоночі, щоночі — ця нескінченна страта,
Гнилі рани, що не гояться вік,
Заливають мій морок кривавим багрянцем.

[Verse 1]
Буденне життя — мов крихке скло,
Привиди, випалені на сітківці очей,
Ніби прокляття, роз’їдають мій погляд.
Навіть сміх перетворюється на зойк,
І мирні дні розсипаються в тиші.

[Verse 3]
Свинець у горлі, про який не скажеш нікому,
Жива рана, що гниє і не зникне повік.
Ці видіння — кайдани, а біль — покарання,
Тремтячі пальці хапають порожнечу.

[Bridge]
Воно не скінчиться — ненависне поле бою,
Жахливий спалах вибухає просто в лице.
Щоночі, щоночі, по душу, що вижила дивом,
Приходить вбивця з минулого, щоб пожерти її.

[Outro]
Ніч не минає, зцілення марне,
Лише давні шрами пульсують вогнем.
Глибоко, глибоко, вкарбовані в душу...

<>

The Dream Demon of Gunsmoke

[Verse 1]
Silence digs its claws into my throat
When I close my eyelids, the ritual begins again
Memories of fresh blood that refuse to fade
Deep, deep within the heart
Driven in like a wedge, never removed

[Verse 2]
At the dead of night, tranquility is torn apart
Suddenly runs a sharp, piercing pain
There is no escape—this room now
Sinks back into the mire of that day

[Bridge]
Revived—the abhorrent, hateful battlefield
Iron rain, screams, the stench of burning flesh
Night after night, the guillotine repeats
The accursed wound that will never heal
Paints my nights red, striking down upon me

[Verse 1]
Everyday life, a fragile glasswork
Phantoms burned into my retina
Corrode my vision like a curse
Even laughter turns into screams
Peaceful days collapse without a sound

[Verse 3]
Lead stuck in my throat, unspeakable to anyone
A festering wound that will never vanish in my lifetime
The sight is a shackle, the pain a warning
Trembling fingertips grasp at the void

[Bridge]
Unending—the abhorrent, hateful battlefield
A terrifying light bursts before my eyes
Night after night, the half-dead souls
Are devoured by assassins sent from the past

[Outro]
Unhealed, the night that will never break
Only old scars beat hotly with a pulse
Deep, deep, carved forever…

<>